Перша щука

щука

Моє освоєння спінінгової риболовлі почалося більше десяти років тому з навчальних закидів іржавої коливалки на городі інерційною котушкою та Ленінградським алюмінієвим спінінгом. Годинник такого тренування змусили мене розплутати не один десяток борід на волосіні 0.6 і навчили правильно робити підтримку шпулі під час закидання. Потім були довгі безрезультатні тижні походів з цією снастю на невелику річечку, що протікала прямо біля двору в мене на дачі, але незважаючи на невдачі, моє бажання зловити “зубасту” лише зростало.

Минув місяць і мій підхід до лову спінінгом суттєво змінився. Приїхавши на ринок “Барабашова” я придбав собі склопластиковий спінінг та безінерційну котушку із привабливою назвою “CROCODILE”. Іржаву дідівську коливалку змінили силіконові приманки, та й волосінь намотав 0.25.

Бажання “обкатати” покупку було настільки сильне, що наступного дня, відклавши всі справи, я запакував у рюкзак одномісний гумовий човен і взявши нові снасті вирушив до міста Чугуїв на річку Сіверський Донець. І ось я на березі, промінчики ще теплого вересневого сонечка пробиваються крізь клуби сірого ранкового туману, що піднімається з темної гладі річки. На іншому березі, крізь туман, видно обриси ще сонного листяного лісу.

Склавши речі в приготовлений до відплиття човен, починаю збирати снасть. Закріпив котушку в катушкодержателі, провів волосінь через кільця, не забув і про сталевий повідець перед приманкою. Ну ось і все готове до відплиття, і я відштовхнувшись веслом від піщаного пляжу, не поспішаючи поплив у невелику затоку, до протилежного берега. За літо затока майже повністю заросла злегка пожовклими кубочками, і лише посередині була вузька смужка “чистої” води. Декілька сплесків переляканої риб’ячої дрібниці говорили про те, що в затоці полювала щука.

Наїхавши носом човна на листя кубиків, щоб човен не крутило, починаю методично закидати 3-й predator на джиг-головці вздовж чагарників. І ось на черговому закиданні, практично під човном, приманку щось сильно смикнуло вниз. Серце мало не вискочило з грудей, руки тремтіли, а в голові блискавично крутилася думка, невже щука спокусилася моєю приманкою.Намагаючись не робити зайвих рухів, і практично не дихаючи, роблю закид у теж місце, і ось знову під самим човном відчув ривок схожий на перший. Практично машинально роблю ривок у протилежний бік, а довкола все ніби завмерло, ніби світ на мить застиг, і всі думки, вся увага зосередилася лише на ривках підсіченої риби. Я навіть не пам’ятаю як втягнув щуку в човен, схаменувся лише через кілька хвилин, уже виймаючи гачок з риб’ячої пащі. Щука здалася мені не меншою за кілограм, хоча важила від сили грамів 300. моєї радості просто не було меж. Це була моя перша “спінінгова” щука.

Того дня я отримав безліч клювань і впіймав у цьому затоці ще дві щуки, а остання, що клюнула ввечері практично в сутінках, потягла більше кілограма. З того часу минуло понад десять років. Удосконалювалися снасті, накопичувався безцінний рибальський досвід, удосконалювався і я як рибалка. За ці роки я впіймав спінінгом безліч хижих риб. Ловив головоломкою і язей, сомів і судаків, жерехів і окунів, та й кілограмова щука стала звичайним уловом. Але перша риба запам’яталася мені на все життя, адже вона була перша, перша щука, яку я спіймав спінінгом, адже з неї, з цієї самої клювання під човном все почалося.

Leave a Reply

Your email address will not be published.